20 листопада 1959 року.
Беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй знову підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини і в гідність та цінність людської особи і сповнені рішучості сприяти соціальному прогресові та поліпшенню умов життя при більшій свободі;
беручи до уваги, що Організація Об'єднаних Націй у Загальній декларації прав людини проголосила, що кожна людина повинна володіти всіма зазначеними в ній правами і свободами без будь-яких відмінностей за такими ознаками як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, народження чи інша обставина;
беручи до уваги, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи і належний правовий захист, як до, так і після народження;
беручи до уваги, що необхідність у такій спеціальній охороні була вказана в Женевській декларації прав дитини 1924 року і вказана у Загальній декларації прав людини, а також у статутах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, що займаються питаннями добробуту дітей;
беручи до уваги, що людство зобов'язане давати дитині краще, що воно має,
ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ проголошує цю ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ДИТИНИ
з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування, для їх власного блага і блага суспільства, правами і свободами, які тут передбачені, і закликає батьків, чоловіків і жінок як окремих осіб, а також добровільні організації, місцеву владу і національні уряди до того, щоб вони визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів, поступово застосовуваних відповідно до таких принципів:
Принцип 1. Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінацій за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини, що стосується самої дитини чи її сім'ї.
Принцип 2. Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумове, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Принцип 3. Дитині має належати від її народження право на ім'я і громадянство.
Принцип 4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включно з належним допологовим і післяпологовим доглядом. Дитині має належати право на відповідне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан.
Принцип 6. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе піклування про дітей, що не мають сім'ї, і про дітей, що не мають достатніх засобів для існування. Бажано, щоб багатодітним сім'ям надавалась державна або інша допомога на утримання дітей.
Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою, в усякому разі на початкових стадіях. Їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності і особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства.
Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
Принцип 8. Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першими одержують захист і допомогу.
Принцип 9.Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості і експлуатації. Вона не повинна бути об'єктом торгівлі в будь-якій формі. Дитину не слід приймати на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров'я чи освіти або перешкоджали її фізичному, розумовому чи моральному розвиткові.
Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також у повному усвідомленні, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.
КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ
ОБОВ’ЯЗОК — громадянська необхідність відповідати за свої
дії, вчинки. Видатний німецький мислитель Г. Гегель відокремив чотири різновиди
обов’язків:
· обов’язок
перед самим собою;
· перед
сім’єю;
· перед
державою;
· перед
іншими людьми.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ ПРАВ ТА ОБОВ’ЯЗКІВ ДИТИНИ
Права
|
Обов’язки
|
1 . Усі
діти мають право на любов і турботу.
2. Всі
діти рівні у своїх правах.
3.Особлива
турбота –
дітям-інвалідам.
4. Усі
діти мають право на повноцінне харчування.
5. Усі
діти мають право на відпочинок і дозвілля.
6. Усі
діти мають право на освіту.
7.
Особлива турбота – дітям, які перебувають у конфлікті
з законом.
8. Діти
мають право вільно висловлювати свої погляди.
9. Всі
діти мають право на медичну допомогу.
10. Всі
діти мають право на вільне спілкування.
11 .
Особлива турбота – дітям без сімей.
12. Жодну
дитину не можна примусово залучати до праці.
13. Всі
діти мають право на інформацію
14. Жодну
дитину не можна ображати або принижувати.
15. Всі
діти мають право на життя.
|
1 .
Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб
ставились до нас.
2.
Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини.
Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.
3. Бути
толерантним до таких людей. Поважати їх і допомагати їм.
4.
Дотримуватись режиму харчування. Вживати продукти до кінця терміну
придатності. Поважати працю кухарів.
5.
Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно
приносило корись і не заважало іншим.
6.
Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки;
старанно виконувати домашні завдання.
7.
Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не
створювати ситуації, які призводять до порушення закону.
8.
Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав’язувати
своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.
9. Цінувати
і дбати про своє здоров’я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби.
10.
Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки.
Дотримуватись правил мовного етикету.
11. З
повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.
12. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров’ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці.
13.
Самостійно знаходити інформацію в різноманітних джерелах.
1 4. Не
ображати і не принижувати оточуючих.
15.
Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві. Не створювати
ситуацій, що можуть спричинити нещасні випадки.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар